Мета випробування при прийомі на роботу
При прийомі на роботу роботодавець має певний час, протягом якого він може зрозуміти, потрібна йому ця особа в якості співробітника чи ні, чи достатньо кандилат кваліфікований та професійний, щоб впоратися з поставленими завданнями. І такий час закон надає у вигляді випробувального терміну.
Майбутній працівник зі свого боку також за період проходження випробувального терміну зможе визначитися, чи підходить йому ця робота, чи вистачає йому знань і умінь, а також чи буде потенційний роботодавець гідно оцінювати і оплачувати його працю.
Тому помилково вважати, що випробувальний термін позитивний тільки для роботодавця. Кандидату теж не завадить час, щоб зробити висновки, а, значить, встановлення випробувального терміну – справа взаємовигідна.
Випробувальний термін
Законодавці вважають, що періоду часу не більше ніж три місяці буде досить для того, щоб роботодавцю і кандидату визначитися, чи підходять вони один одному. Саме цей термін і встановлений в статті 27 Кодексу законів про працю України. Що стосується керівних посад, то для них термін випробування може бути збільшений аж до півроку.
Для короткострокового трудового договору, терміном від двох до шести місяців, випробування не перевищує двох тижнів.
Якщо ж договір укладається на термін менше двох місяців, то випробувальний термін в цьому випадку заборонений.
Продовжити термін випробування або встановити його повторно не можна. Але, оскільки період тимчасової непрацездатності кандидата і інші періоди, коли він був відсутній на роботі з поважних причин, не входять до терміну випробування, то на цю кількість днів випробувальний термін продовжити можна. А ось зменшити термін випробування законом не забороняється.
Права і обов'язки сторін під час випробування при прийомі на роботу.
Багатьох кандидатів лякає думка про проходження випробувального терміну, адже через свою безграмотність вони вважають, що ними можуть на цей час безоплатно скористатися, а потім вигнати.
Тим часом, з першого дня випробування кандидат є повноправним учасником трудових відносин і має всі права, встановлені як законодавством, так і нормативними документами організації, в якій він працює.
Розмір оплати праці у особи, що проходить випробування, повинен відповідати сумі, що визначена штатним розкладом для займаної посади.
В разі необхідності, повинні оплачуватися роботодавцем також лікарняні листи, понаднормові, а також робота в нічний час, святкові та вихідні дні. Звільнитися такий працівник може в будь-який момент проходження випробувального терміну, повідомивши про це роботодавця за три дні. Але не варто забувати, що і спектр обов'язків у працівників щодо роботодавця також досить широкий, як і у всіх штатних працівників. До таких належить:
- якісне виконання своєї роботи;
- дотримання трудової дисципліни;
- збереження матеріальних цінностей роботодавця та інше.
Звільнення працівника з випробувальним терміном
Якщо працівник з якихось причин не відповідає займаній посаді і не зможе, на думку роботодавця, більше її займати, останній може його звільнити. Звільнення можливе як після закінчення випробувального терміну, так і достроково. За три дні до безпосереднього звільнення співробітника надсилається письмове повідомлення, в якому зазначаються причини, за якими його збираються звільнити.
Причому, ці причини повинні бути згодом підтверджені документально. Це можуть бути:
- скарги колег;
- акти про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- акти про невиконання працівником покладених на нього обов'язків;
- доповідні записки керівників.
Повідомлення вручається особисто, якщо працівник відмовляється отримувати повідомлення або ставити свій підпис, в цьому випадку в присутності двох свідків складається акт про відмову отримання повідомлення або про відмову в підпису про отримання.
Заробітна плата звільненому працівникові виплачується в повному обсязі за кількість відпрацьованих ним днів.
Вихідна допомога не виплачується. Також готується наказ про звільнення із зазначенням статті Кодексу, за якою проводиться звільнення, після чого робиться запис в трудову книжку, і вона повертається на руки.
При звільненні працівника в період або після закінчення випробувального терміну за власним бажанням, працівник повідомляє про своє рішення роботодавця також письмово за три дні. Пояснювати причини при цьому не потрібно. Відпрацьовувати два тижні незаконно, цей термін не поширюється на осіб що проходять випробування.
Хто не може бути підданий випробувальному терміну
Є категорії працівників, яким випробувальний термін не встановлюється.
Їх перелік зазначено в статті 26 частині 3 Кодексу законів про працю України. До основних з них належать:
- вагітні жінки і жінки з дітьми до півтора року;
- особи, які не досягли 18-ти років;
- особи, запрошені на роботу в порядку переведення від іншого роботодавця, за погодженням між роботодавцями;
- молоді фахівці, які здобули середню професійну або вищу освіту, і приступають до роботи за отриманою спеціальністю вперше, протягом одного року з дня закінчення навчання, причому обов'язково з тих програм освіти, які мають державну акредитацію;
- громадяни, які проходять альтернативну військову службу;
- особи, що укладають трудовий договір на строк менше 2-х місяців;
- інваліди,направлені на роботу, відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
- переможці конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
- особи, що приступають до тимчасових або сезонних робіт;
- внутрішньо переміщені особи.
