Конституцією України кожному громадянину гарантовано право на працю. Реалізація цього права починається з укладення трудового договору. Як визначити вид і форму конкретної роботи для працівника?
Трудовий договір – це угода між найманим працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов'язаний виконувати покладену на нього роботу, дотримуватися правил трудового розпорядку, а роботодавець – забезпечити належні умови праці та своєчасну виплату заробітної плати. Договір може бути укладений як між працівником і юридичною особою, так і між працівником і фізичною особою – підприємцем.
Види трудових договорів.
Згідно зі статтею 23 КЗпП трудовий договір може бути: безстроковим, таким,що укладається на невизначений термін; таким, що украдається на певний термін, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Найчастіше трудові договіри в Україні укладаються на невизначений термін. Тобто працівник працює, поки не надумає звільнитися або у роботодавця не виникнуть підстави для звільнення. Відповідно до частини 2 статті 23 КЗпП, строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру майбутньої праці або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігають місце роботи (посаду), – укладають тимчасовий трудовий договір строком до чотирьох місяців .
Форми трудового договору.
Трудовим законодавством України надано можливість укладати трудовий договір в письмовій та усній формі.
Письмовий трудовий договір.
Зазвичай трудовий договір між роботодавцем і працівником укладається в письмовій формі (ст. 24 КЗпП). Втім, усна форма трудового договору теж допустима.
При укладанні трудового договору в письмовій формі працівник і роботодавець досягають згоди з усіх обов'язкових вимог, при необхідності домовляються про додаткові характеристики умов праці і фіксують результати в трудовому договорі. Хоча письмова форма є досить зручною і дозволяє зафіксувати всі важливі домовленості між працівником і роботодавцем, багато організацій застосовують усну форму трудового договору. Організація може самостійно вибрати, в якій формі – усній чи письмовій будуть укладатися трудові договори з працівниками. Тільки при цьому необхідно враховувати, що в певних випадках дотримання письмової форми є обов'язковим, згідно трудового законодавства України, а саме: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім; при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.
Наприклад, трудовий договір обов'язково укладається в письмовій формі: з працівниками, які приймаються на роботу в релігійні організації (ст. 25 Закону України «Про свободу совісті та релігійны організації» від 23.04.1991); з працівниками, які проходять альтернативну (невійськову) службу (ст. 15 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.1991); з особами, які беруть участь в громадських та інших роботах тимчасового характеру (п. 5 Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2013).
Колективним договором організації може бути розширено перелік випадків, коли трудові договори укладають в письмовій формі, і взагалі може бути встановлена обов'язковість укладання трудових договорів виключно в письмовій формі.
Усний трудовий договір.
Усна форма трудового договору зовсім не означає, що домовленості залишаються усними. Для укладення трудового договору в усній формі необхідно отримати від потенційного працівника добровільну згоду на це. Як правило, також згоду оформляють у вигляді заяви про прийняття на роботу. У цій же заяві працівник повинен вказати всі особливості майбутньої роботи, наприклад: бажання працювати за сумісництвом; тривалість робочого часу (зокрема, якщо передбачає працювати неповний робочий час) графік роботи (якщо передбачає працювати за індивідуальним графіком) повну матеріальну відповідальність (якщо майбутня робота передбачає це) та інше.
Правила і порядок укладення трудового договору.
Перш за все, майбутній працівник і роботодавець повинні дійти згоди щодо форми трудового договору. Якщо з працівником укладають усний трудовий договір, він повинен надати на це письмову згоду. Зазвичай така згода оформлюється у вигляді заяви про прийняття на роботу. Після розгляду керівник проставляє на ній резолюцію (рішення).
У разі укладення трудового договору між працівником і роботодавцем в письмовій формі заяву писати не обов'язково. Власне, потрібно підписати сам трудовий договір. Після оформлення його передають для підписання керівнику організації. Зверніть увагу, що крім підпису керівника повинна бути вказана і дата підписання договору. На підписаному трудовому договорі проставляється відбиток печатки (у разі її наявності). Після цього отримуємо підпис працівника (із зазначенням дати підписання) на трудовому договорі. Після підписання трудового договору обома сторонами його необхідно зареєструвати.
Законодавство України не встановлює спосіб і порядок реєстрації трудових договорів. Договори можна реєструвати в журналі реєстрації трудових договорів.
Як усний, так і письмовий трудовий договір оформляється наказом про прийом на роботу.
При укладенні трудового договору роботодавець повинен перевірити пакет документів на наявність наступних основнтх документів:
- паспорта або іншого документа, що засвідчує особу;
- трудової книжки.
Якщо посаду, на яку приймають працівника, має особливі вимоги до рівня освіти, кваліфікації та стану здоров'я, роботодавець повинен перевірити також:
- документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію);
- документ про стан здоров'я;
- військовий квиток або тимчасове посвідчення, що видається замість військового квитка;
- для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;
- довідку державної податкової служби про присвоєння ідентифікаційного номера фізичній особі;
- свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зазначений перелік документів – не остаточний.
Законодавством для певної категорії працівників (пенсіонерів, іноземців, державних службовців, неповнолітніх, безробітних та ін.) може бути передбачено подання інших документів.
Оскільки в Україні законодавчо не затверджений типовий трудовий договір, кожна організація може розробити бланк трудового договору самостійно.
