Труднощі у вихованні дітей

Виховання дітей — це інвестиція не тільки в окрему особистість, а й у добробут усієї нації. До кожної дитини є свій підхід, і важливо його знайти та застосовувати, адже ми рухаємося до побудови безбар’єрного середовища.

Image

Відкрити сурдопереклад Повноцінний розвиток особистості неможливий без належного виховання. Саме у дитинстві формуються характер, життєві цінності, моделі поведінки, передається культура від старшого покоління.

Зростаючи, формуються вміння будувати стосунки, визначати життєві орієнтири, долати труднощі. Для одних дітей ці процеси проходять легше, а для інших через розмаїття суспільства — трошки важче.

Підтримка фахівців через емоційну виснаженість батьків у вихованні дитини

Поговоримо більше про дітей, які потребують більше уваги — це діти з різними формами інвалідності; із затримкою психічного розвитку, порушеннями мовлення, поведінки; діти-сироти, з неблагополучних сімей; постраждалі від воєнних дій і стихійних лих тощо, а також «обдаровані» діти — з високим рівнем інтелектуального розвитку.

Тобто це діти, які потребують особливої уваги та підтримки для реалізації свого потенціалу. Важливо враховувати способи налагодження контактів, рівень агресії, гіперактивності; особливості сприйняття, уваги, пам’яті.

У разі виникнення труднощів у вихованні дітей використовується цілий комплекс методів:

  • Диференційований підхід з урахуванням можливостей і здібностей кожної дитини, оцінювання результатів навчання відповідно до індивідуального прогресу дитини.
  • Створення сприятливого корекційно-розвивального середовища (режим дня, організація простору, технічні засоби).
  • Використання спеціальних методик навчання та розвитку (Монтессорі, Бобат, Вітцляк та інші).
  • Вправи для розвитку дрібної моторики, координації, уваги, пам'яті. Ігри та заняття з логопедом, дефектологом.
  • Поведінкова терапія для подолання проблемної поведінки.
  • Арт-терапія — наприклад, заняття живописом.
  • Фізична терапія та реабілітація для поліпшення рухових функцій.
  • Формування соціально-побутових навичок самообслуговування.
  • Групові заняття для навчання взаємодії з однолітками.
  • Психологічна підтримка батьків дітей з різними формами інвалідності.

Догляд за дітьми потребує багато сил, терпіння, часу, та вимагає особливий підхід у вихованні з боку батьків, педагогів та фахівців.

Тільки комплексний підхід дає можливість максимально допомогти дітям розвинути свій потенціал.