У денний час наші очі налаштовані на максимальну чіткість зору. Однак у темряві відбуваються певні зміни, які впливають на якість нічного бачення.
Найвища гострота зору спостерігається приблизно з 14:00 до 18:00 години. У цей час зіниці звужені до оптимального розміру, що забезпечує найкраще фокусування зображення на сітківці ока. Крім того, організм налаштований на максимальну денну активність.
Після заходу сонця гострота зору поступово погіршується. Коли настає ніч, зіниці розширюються, щоб пропускати більше світла. Це необхідно в темний час доби. Проблема в тому, що через розширені зіниці світло заходить в очі під різними кутами, що призводить до розмиття зображення. Це трохи схоже на фотографію, зроблену неякісним об’єктивом.
Найгірша чіткість зору спостерігається в години ранкової темряви, приблизно з 4:00 до світанку. У цей період знижуються циркадні ритми організму, що призводить до зниження загальної продуктивності тіла і очей.
До того ж вдень ми використовуємо одні світлочутливі клітини ока — колбочки, а вночі інші – палички. Палички чутливіші до низьких рівнів освітлення, тому кращі для нічного бачення, але не можуть забезпечити таку ж високу чіткість, як колбочки.
Отож, зниження чіткості зору увечері — це природний процес, обумовлений «пластичністю» зорової системи людини.
