Згідно з міжнародним правом дії сексуального характеру, вчинені проти цивільних або військових в контексті збройного конфлікту – це випадки, визнані воєнним злочином, катуванням та злочином проти людяності.
Війна створює атмосферу безкарності для злочинців, тому СНПК здобуває високу поширеність.Багато випадків вчинення сексуального насильства залишаються невідомими. СНПК – це «тихий злочин», і ось через які причини:
- Травма та психологічний стан. Постраждалі можуть не мати сил чи бажання говорити про те, що сталося.
- Стигма та табу. У багатьох культурах сексуальне насильство є темою, про яку не прийнято говорити відкрито. Тому постраждалі бояться осуду або ганьби.
- Складнощі з ідентифікацією різних форм СНПК. Сексуальне насильство – не лише зґвалтування жінок. Примусове оголення, примусовий аборт, примусова стерилізація, примус до споглядання сексуального насильства, погрози зґвалтування це теж називають сексуальним насильством, пов'язаним зі збройним конфліктом.
- Недовіра до правосуддя. Постраждалі можуть вважати, що їхні скарги не будуть розглянуті належним чином.
- Соціально-економічні фактори. Відсутність ресурсів та підтримки ускладнює можливість для постраждалих відкрито говорити про своє переживання.
- Страх репресій. У деяких випадках постраждалі бояться помсти або інших заходів з метою придушення та обмеження прав і свобод, особливо якщо злочинці мають владу чи вплив.
Юридична кваліфікація та розслідування
В Україні СНПК кваліфікується за статтею 438 Кримінального кодексу як «Порушення законів та звичаїв війни». Важливим аспектом є не тільки покарання злочинців, але й надання захисту та підтримки постраждалим, включаючи психологічну, юридичну та матеріальну допомогу.
Станом на червень 2024 року, за даними Офісу Генерального прокурора України, зафіксовано 298 фактів СНПК (чоловіки - 109, жінки - 189, з них 15 неповнолітніх, у тому числі - 14 дівчат та 1 хлопець (інший вид сексуального насильства, не пов'язаний зі зґвалтуванням).
Жорстокі дії російських військових є не просто військовими злочинами, а частиною більш широкої стратегії, спрямованої на знищення українського народу, що відповідає визначенню геноциду. На прикладі Херсонської області зафіксовано факти зґвалтування, катування, а також гендерне насильство щодо матерів, дружин і сестер військовослужбовців Збройних сил України.
Варто наголосити:
- Насильницькі дії можуть бути вчинені не тільки представниками окупаційних військ, але й співгромадянами (наприклад, під час евакуації). Постраждалим від усіх випадків СНПК необхідно надавати комплексну допомогу.
- Документування злочинів є емоційно важкою процедурою, але вкрай важливою для відновлення справедливості.
- Фіксація розповідей, особливо коли вони стосуються сексуального насильства, має свої правила. Поширення відео, аудіо, фактів із зазначенням імен, місць та інших деталей, що були надані свідками чи постраждалими від СНПК – неприпустиме. Розголос несе множинну травматизацію людині та ризик помсти з боку кривдників.
Крім фінансової підтримки, постраждалі потребують низки заходів (у першу чергу соціальних), щоб відновитися та повернути щасливе життя. Модель комплексної підтримки постраждалих від СНПК була створена доктором Денісом Муквеге та має назву «модель Панзі» (за назвою лікарні у Демократичній Республіці Конго, де її було впроваджено вперше).
Законодавчі ініціативи
Сьогодні влада України працює над комплексною програмою підтримки постраждалих від сексуального насильства, повʼязаного з конфліктом.
1. Проєкт закону (№ 10256) «Про облік осіб, життю та здоров'ю яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України».
2. Проєкт закону (№ 10132) «Про статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов'язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України, та невідкладні проміжні репарації».
Ці законопроєкти спрямовані на створення єдиного реєстру постраждалих та забезпечення комплексної підтримки постраждалим від СНПК. Станом на сьогодні законопроєкти пройшли перше читання та очікують остаточного прийняття.
Після їх остаточного прийняття вони мають запропонувати невідкладну психологічну та соціальну підтримку постраждалих БЕЗ звернення до правоохоронних органів. Це допоможе людині проаналізувати все те, що з нею відбулося, відновитися і рухатися далі, адже не всі готові одразу заявити про злочин у правоохоронні органи.
Куди звертатися по допомогу?
- Національна поліція України. Це перша інстанція, куди слід звернутися, оскільки СНПК є кримінальним злочином.
У разі онлайн звернення до поліції скористайтесь додатком «Перекладач ЖМ»:
На головному екрані натисніть кнопку SOS, далі 102.
Або
на сайті скористайтеся віджетом для людей з порушенням слуху.
У разі звернення до найближчого відділення поліцїі, використовуйте застосунок «Перекладач ЖМ» для залучення перекладача жестової мови до діалогу з працівником поліції.
- Ви можете отримати юридичну консультацію онлайн у Центрах з надання безоплатної правничої допомоги:
Для цього із застосунку «Перекладач ЖМ» зателефонувати на гарячу лінію:
0 800 213 103 або 044 363 10 41.
Юристи на зв’язку у робочі дні з 8:00 до 18:00 за Київським часом.
— Чат у Telegram: «Безоплатна правова допомога (консультації)»
— Для письмового спілкування з юристами напишіть приватне повідомлення сторінці в соціальній мережі
Повідомлення обробляються у робочі дні з 8:00 до 18:00 (за Київським часом).
- Бюро правничої допомоги офлайн:
- Працюють по всій Україні, крім регіонів, де тривають бойові дії.
- Звернутися можна у будь яке зручне вам відділення.
Розташування.
Дізнатись де знаходяться бюро та консультаційні пункти на мапі можна за посиланням:
На місці скористайтеся додатком «Перекладач ЖМ» для отримання консультації в офісі Бюро правничої допомоги.
Графік роботи.
Перед відвідуванням обов’язково перевірте графік роботи офісів за посиланням:
https://bit.ly/schedule_bpd_buro.
У разі виникнення питань щодо звернення за допомогою Ви можете звернутися на гарячу лінію ГО СОЦІАЛЬНА ЄДНІСТЬ. Для цього у додатку оберіть причину дзвінка «Гаряча лінія Соціальна Єдність».