Це поширене явище, яке йшло разом з історією людства. Однак, саме проблемою браку саморегуляції це явище визначили з початком промислової революції.
Науковці виділяли 5 видів прокрастинації, але згодом зійшлися на двох — відкладання завдань та відкладання ухвалення життєво важливих рішень (наприклад, вибір професії, створення сім’ї).
Дослідження прокрастинації проводилися протягом багатьох років. Одним з перших дослідників, який звернув увагу на цю проблему, був Соломон і Ротенберг (1978). Вони визначили прокрастинацію як «намір відкладати виконання завдань, які потребують уваги та зосередженості, на більш пізніший час, не залежно від того, чи є це раціональним чи ірраціональним».
У 2010 році професор канадського університету Тімоті Пічіл (Pychyl) провів дослідження, в якому він визначив, що відкладання справ може мати негативний вплив на психічне здоров’я людини. За його даними, особи, які стикаються з прокрастинацією, можуть відчувати стрес, тривогу та депресію.
Серед головних причин чому люди «відкладають справи на потім» є:
- Страх невдачі. У 1995 році Стіл (Steel) запропонував теорію прокрастинації, в якій він стверджує, що це явище виникає тоді, коли людина відчуває конфлікт між бажанням виконати завдання та бажанням уникнути неприємностей, пов’язаних з його виконанням. Тобто через побоювання, що результати не будуть достатньо хорошими.
- Недостатня мотивація. Люди можуть відкладати виконання завдань, які не є для них цікавими або не мають для них значення.
- Недостатня організованість та планування часу.
Як боротися з прокрастинацією?
Виділяють декілька ефективних способів:
- Встановлення мети та планування часу. Важливо визначити, що саме потрібно зробити та скільки часу на це потрібно. Розподіліть завдання на менші частини та встановіть терміни виконання кожної з них.
- Використання техніки «Помідора». Ця техніка полягає в тому, що ви працюєте протягом 25 хвилин, а потім робите перерву на 5 хвилин. Після чотирьох циклів ви робите довшу перерву на 15-30 хвилин.
- Створення сприятливого середовища для виконання завдання. Забезпечте комфортну робочу зону та виключіть будь-які фактори відвертання уваги — соціальні мережі, телевізор тощо.
- Відзначення своїх досягнень. Коли завдання виконано, важливо порадувати себе за успішне завершення. Це може бути невелике святкування або просто відчуття гордості за свої досягнення.
Страх та зволікання заважають повною мірою радіти життю. Зате будь-яке зроблене завдання чи вчасно ухвалене рішення дає цінний досвід та розкриває ваш талант.
